Ви є тут

Почесні громадяни

 

 П О Ч Е С НІ  Г Р О М А Д Я Н И Л У Ц Ь К О Г О Р А Й О Н У

ГУРТОВИЙ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

народився 26 грудня 1924 року у селі Корніївка Запорізької області.

Пережив голод 1932-1933 років у рідному селі. 
Закінчив сім класів школи.
Під час Другої світової війни три роки перебував в одному з концтаборів Німеччини.
Після війни живе і працює в селищі Торчин Луцького району на Волині.
1967 року закінчив історичний факультет Луцького педагогічного інституту.
16 років працював у редакції Торчинської районної газети і 35 років учителем історії й малювання місцевої середньої школи.
У 1957-1960 роках створив у Торчині народний історичний музей на громадських засадах, яким керує вже понад 50 років.
Автор сотень досліджень і публікацій з історії міст і сіл Волині, а також п’яти книг, зокрема «Волинь – край козацький», «Торчин – передзвін віків», «Голгофа голоду» та ін.

Заслужений працівник культури України. Помер після важкої хвороби 1 вересня 2012

В грудні 2014 року єпископ Володимир-Волинський Матфей освятив меморіальну дошку на честь Григорія Гуртового у Торчині — при вході в заснований ним музей.

  ФЕДОРЧУК ІВАН ПЕТРОВИЧ

 

      

 

 

 

 

 

 

 

ОГОРОДНІК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

народився 7 вересня 1947 року в селі Сірнички Локачинського району Волинської області. В 1971 році закінчив Луцьке державне музичне училище за спеціальністю диригент - хормейстер. Олександр Володимирович в системі культури працює з 1962 року. З 1965 року пов'язав свою діяльність з ансамблем «Колос». Працював спочатку баяністом, пізніше хормейстером, а з 1989 року - художній керівник. Під його керівництвом ансамбль „Колос" став лауреатом багатьох всеукраїнських та міжнародних фольклорних фестивалів, оглядів, конкурсів, має десятки престижних нагород. Майже щорічно він презентує українське народне мистецтво у багатьох країнах світу. Олександр Володимирович уміє працювати з людьми, користується авторитетом і повагою серед працівників культури району, області, України, учасників ансамблю, є членом колегії управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації. За час його роботи керівником ансамблю колектив поповнився новими учасниками, в його склад повернулось багато самодіяльних артистів, які з різних причин в свій час його залишили. Здібний організатор, досвідчений спеціаліст. Надає велику допомогу в роботі колективів художньої самодіяльності району, приймає активну участь в громадському житті селища, району, області в цілому.  В 1991 році вийшла його перша пісенна збірка «Материнська пісня». В основному Олександр Володимирович пише музику на слова волинських авторів, таких як Василь Гей, Ярослав Найда. Олександр Володимирович протягом п'яти скликань підряд обирався депутатом Торчинської селищної ради. З 2006 по 2010 роки був обраний депутатом Луцької районної ради п'ятого скликання. Саме Огроднік О.В. започаткував у 2010 році обласний фестиваль обдарованої молоді „Осінні барви Торчина". В 2011 році був обраний головою оргкомітету обласних оглядів - конкурсів, приурочених до 20-тої річниці Незалежності України. За вагомий особистий внесок у розвиток народної творчості, активну депутатську діяльність Огородніку Олександру Володимировичу на пленарному засіданні Луцької районної ради було присвоєно звання „Почесний громадянин Луцького району" ( 2006 p.).За свою самовіддану працю Олександр Володимирович нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, отримав орден „За заслуги" III ступеня. Йому присвоєно звання „Заслужений працівник культури" (1973р.), Народний артист України (1993р.).

 

 СУРГЕНТ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

народився  23 листопада 1949 року в селі Липини Луцького району Волинської області. Свою трудову діяльність розпочав у 1967 році на посаді токаря Луцької авторемонтної майстерні. Після служби у Радянській армії працював у радгоспі „Волинський” на посадах: токаря – слюсаря, монтажник, бригадира, майстра  - будівельника. У жовтні 1974 року обраний головою виконавчого комітету Липинської сільської ради Луцького району, з вересня 1978 року по грудень 1984 року був призначений звільненим секретарем  первинної парторганізації радгоспу „ Волинський”. У грудні 1984 року  обраний заступником голови виконкому Луцької Районної Ради народних депутатів. З травня 1992 року працював завідуючим відділом соцзабезпечення місцевої державної адміністрації, з грудня 1995 року по квітень 1998 року  - начальником управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації. З 24 квітня 1998 року по червень 2006 року  обирався головою Луцької районної ради. З липня 2006 року по даний час працює на посаді директора територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг) району.

За час роботи в районі Сургент Ю.Ю. вніс значний вклад в його соціального економічний розвиток. Зокрема, ініціював створення будинку - інтернату для одиноких, престарілих громадян в смт.Торчин на базі Торчинської номерної лікарні, який у подальшому реформовано у соціально – реабілітаційний центр для престарілих, одиноких громадян. В даному центрі знаходилось на повному утриманні за кошти місцевого бюджету 16 осіб. Надалі за ініціативою Юрія Юрійовича було підготовлено проект та підтримано Луцькою районною радою щодо реконструкції приміщення дитсадка  с. Білосток  у стаціонарне відділення для тимчасового проживання пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Луцького району. На даний час дане відділення, вже постійного проживання, успішно функціонує та обслуговує 37 пенсіонерів.

За період роботи на посаді директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) району, завдяки особистому авторитету та комунікабельності, високим організаційним здібностям, значно покращилася матеріально – технічна база терцентру, проведено капітальні ремонти службових приміщень, розширено сферу платних послуг для населення району.

Сургент Ю.Ю. значну увагу приділяє проблемам ветеранів війни та праці, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян та інших осіб, що потребують соціального захисту та підтримки. Залучає до роботи з соціально незахищеними верствами населення благодійні фонди, громадські організації, релігійні громади.

Під безпосереднім керівництвом Сургента Юрія Юрійовича у жовтні 2007 року колектив територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг) району нагороджений Подякою за значний внесок  у розбудову системи соціальних послуг в Україні та сприяння у реалізації проекту технічної допомоги Європейського Союзу ТАСІС „Посилення регіональних соціальних служб” в Україні, Почесною грамотою головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації за зайняте перше місце в досягненні високих показників у роботі та участь у конкурсі „Кращий соціальний працівник територіального центру”.

За багаторічну активну співпрацю з профспілками Волині Сургент Ю.Ю. нагороджений Подякою федерації профспілок України та Подякою Президії Центральної Ради профспілки працівників соціальної сфери України.

Сургент Ю.Ю.  має державні нагороди :

ювілейну медаль до 100 річчя з дня народження В.І. Леніна,

Орден „Знак Пошани” ( Указ Президії ВР УРСР від 06 червня 1984 року), Почесну грамоту Верховної Ради України (26 серпня 2003 року) ,

Почесну грамоту Волинської обласної ради(1999 р.),

Подяку Прем’єр-міністра України (2009 рік),

Відзнаку організації ветеранів України „ Почесний ветеран” ( наказ ОВУ від 30 листопада 2011 року №9/4),

з нагоди 10-тої річниці незалежності України та за високий професіональний рівень виконання службових обов’язків голови районної ради нагороджений пам’ятним подарунком Президента України.

Сургент Ю.Ю. бере активну участь у громадському житті району. 10 скликань обирався депутатом Луцької районної ради.

З жовтня 2011 року очолює Луцьку районну організацію ветеранів України.

Користується авторитетом і повагою серед колег, керівників підприємств, установ, організацій та населення району.

 

 

БЕРЕЗА ГАЛИНА СЕРГІЇВНА

народилась 11 лютого 1939 року в селі Йосипівка, тепер Городок, Луцького району у сім’ї селянина. В 1954 році закінчила Одерадівську восьмирічну школу та пішла працювати в колгосп ім. Щорса де працювала до1958 року. Надалі переїхала жити в село Коршів та працювала завідувачкою дитячими яслами до 1964 року. З 1964 року працювала ланковою по вирощуванню цукрового буряка. З 1966 по 1969 роки перебувала на вечірньому навчанні у Новокоршівській школі сільської молоді де отримала середню освіту. З 1969 по 1972 рік навчалася у Горохівському радгоспі – технікумі та здобула спеціальність агроном. З 1992 по 1994 рік працювала головою Коршівської сільської ради. На даний час ветеран праці, пенсіонер.Береза Г.С. двічі обиралася депутатом Верховної Ради УРСР від Луцького виборчого округу Волинської області (десятого скликання 1980 - 1985 р.р. та одинадцятого скликання 1985-1990 р.р.), була членом Центральної виборчої комісії народних депутатів Радянського Союзу( 1988 р.). Нагороджена орденом ЛЕНІНА (1971 р.) та орденом Жовтневої Революції ( 1973 р.).

Галині Сергіївні у 1971 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, у 1989 році - присвоєно почесне звання Заслужений працівник сільського господарства Української РСР .

Береза Г.С. користується авторитетом серед жителів Луцького району, активну участь приймає у громадській роботі територіальної громади Луцького району та зокрема Коршівської сільської ради.

ХОМЯК ВІКТОР БОРИСОВИЧ

  народився 12 лютого 1958 року в с. Голишів Луцького району Волинської області.

         Віктор Борисович працював на Гнідавському цукровому заводі, надалі різноробочим у приватних підприємців.

За час проживання в селі проявив себе з позитивної сторони. Йому завжди був притаманний дух патріотизму, тому він брав активну участь у подіях під час Революції Гідності у м. Києві.

Загинув під час революційних подій на Майдані Незалежності 27 січня 2014 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

КОТЕЛЬЧУК МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ

 

народився 6 листопада 1985 року в селі Новостав Луцького району Волинської області. Навчався у Боратинській загальноосвітній школі. Одружений, виховував сина Владислава 2011 р.н. Михайло Володимирович приймав активну участь у житті територіальної громади Боратинської сільської ради. У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України

у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій

області, в результаті яких 1 серпня 2014 року загинув  під селом Мар’янівка Донецької області смертю героя.

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 ІЩУК ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ

народився 14 серпня 1984 року в селі Бубнів Локачинського району Волинської області.

З 1990 по 2001 рік навчався у Підгайцівській загальноосвітній школі. З 2001 по 2002 роки здобував спеціальність затягувальник взуття ІІ розряду у Професійно – технічному училищі № 12 м. Луцька. З 2002 по 2004 рік проходив військову службу у Збройних силах України. У 2005 році закінчив Вище професійне училище № 6 м. Луцька за спеціальністю підприємець - початківець.

Одружений, виховував двох діток  - Станіслава і Анну.

З червня 2014 року був прийнятий на службу в органи УМВС України на посаду рядового міліціонера роти патрульної служби міліції особливого призначення „ Світязь” УМВС України в Волинській області.

Загинув 25 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання.1 вересня 2014 року був похований у селі Підгайці Луцького району.

 

ВАСИЛЮК ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

                                                      

народився 23 листопада 1984 року в селі Романів Луцького району Волинської області. Навчався у Романівській загальноосвітній школі. Після школи вступив до Луцького технічного університету де навчався на двох факультетах : машинобудування та енергозбереження. Після закінчення університету протягом трьох років служив за контрактом у Збройних військах України. З 2011 року працював електромонтажником у ТзОВ Монтажне підприємство електросервіс. З січня 2012 року працював інженером з охорони праці та техніки безпеки у СТзОВ „Романів”.

 

 У квітні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області, в результаті якої 25 серпня 2014 року загинув  під селом Іловайськ Донецької області смертю героя.

 

СТОЛЯРЧУК МИРОСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ

народився 27 січня 1977 року в місті Луцьк Волинської області.

З 1984 по 1994 рік навчався у Підгайцівській загальноосвітній 

школі. З 1994 по 1997 роки здобував спеціальність правознавство у Волинському державному університеті ім. Лесі України. Працював заступником директора охоронної фірми. Одружений, виховував двох діток - Христину та Калину.

З 4 червня 2014 року був прийнятий на службу в органи УМВС України на посаду міліціонера взводу №1 роти патрульної служби міліції особливого призначення „ Світязь” УМВС України в Волинській області.

Загинув 28 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання.

15 березня 2014 року був похований у селі Підгайці Луцького району.

Постановою Президії ради ПАП ОВС України від 15 грудня 2014 року №15 /оф нагороджений відзнакою „ За відвагу та мужність” (посмертно).

 

 

СИВИЙ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

народився 03 січня 1991 року в м. Луцьку Волинської області.

З 1998 по 2007 роки навчався у Лищенській загальноосвітній школі. З 2007 по 2011 роки здобував спеціальність фельдшер у Луцькому медичному коледжі.

Не одружений.

Працював в охороні Північного ринку в м. Луцьк. Був активним учасником громадського життя села, брав участь у спортивних змаганнях та представляв команду з футболу с. Лище.

З серпня 2014 року був прийнятий  добровольцем до батальйону „Світязь”.

Загинув у серпні 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час участі в антитерористичній операції.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        ПИСАРУК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ                                    

народився 15 квітня 1986 року в селі Піддубці Луцького району Волинської області у сім’ї службовців.

Навчався у Підубцівській загальноосвітній школі, потім у ПТУ № 6 м. Луцька. Надалі працював автослюсарем на різних підприємствах.

У 2013 році одружився і проживав  у с. Піддубці. 6 грудня 2013 року у Писарчука С.М народився син Андрій.

Сергій Миколайович приймав активну участь у житті територіальної громади Піддубівської сільської ради.

У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України

у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області,

в результаті яких загинув смертю героя.Похований на сільському кладовищі села Піддубці поряд з Братською могилою героїв Великої Вітчизняної війни.

 

 

 

ЗЕЛІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ АРКАДІЙОВИЧ

народився 26 січня 1983 року в місті Луцьку Волинської області. Навчався у Луцькій загальноосвітній школі № 23. Після закінчення школи служив у Збройних силах України. Надалі працював на різних підприємствах міста Луцька. З 2004 року постійно проживав на території Романівської сільської ради, одружений, виховував двох діток – Юлію та Дмитра.

Василь Аркадійович приймав активну участь у житті територіальної громади Романівської сільської ради, був членом футбольної команди, чому навчав і місцеву молодь.

У червні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у батальйон розвідки  51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області, в результаті яких загинув 29 серпня 2014 року під Іловайськом смертю героя.

 

ГОНЧАРУК ДМИТРО ДМИТРОВИЧ

 народився 09 січня 1977 року в місті Луцьк Волинської області. Навчався  у загальноосвітній школі № 20 м. Луцьк. З 2006 року проживав на території Маяківської сільської 

ради у с. Зміїнець. Працював на Луцькому державному підшипниковому заводі на посаді терміста. Перед мобілізацією на військову службу працював ковалем на приватному підприємстві. Виховував доньку Ірину  2001 року народження.

 

З 27 cерпня 2014 року був мобілізований на військову службу, приймав участь в антитерористичній операції на сході України, 20 березня 2015 року трагічно загинув смертю героя у місті Сєверодонецьк Луганської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГЕРАСИМЮК ТАРАС ПАВЛОВИЧ

народився 10 січня 1995 року в селі Городище Луцького району Волинської області. З 2001 по 2012 рік навчався у Городищенській 

 загальноосвітній школі. Тарас Павлович приймав активну участь у житті загальноосвітньої школи та 

територіальної громади Городищенської сільської ради. У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області,

в результаті яких загинув смертю героя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БОГДАНОВИЧ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Богданович Юрій Володимирович народився 17 липня 1969 року в місті Володимир – Волинський Волинської області. Навчався у Володимир - Волинській загальноосвітній школі. Після школи вступив і навчався у  Волинському державному університеті імені Лесі Українки за спеціальністю фізична культура. Після закінчення навчання  у ВДУ працював водієм на приватному підприємстві „ Волвіс”. З 2005 року приватний підприємець. Був одружений, дружина Богданович Наталія Юріївна, 1970 року народження. Виховував дітей: доньку Ангеліну , 1991 року народження, доньку Мар’яну 1996 року народження, сина Іллю 2008 року народження. Юрій Володимирович два скликання  обирався депутатом Маяківської сільської ради. Вів активну депутатську діяльність. Користувався авторитетом серед мешканців даної територіальної громади.Богданович Ю.В. призначений з 18 березня 2014 року згідно наказу №59 Волинського комісара Волинського обласного військкомату  на посаду офіцера відділу забезпечення подачі мобілізаційних ресурсів Волинського ОВК. 30 квітня 2014 року йому було присвоєно військове звання капітан (наказ  № 233). З 17 жовтня по 25 жовтня 2014 року та  з 25 грудня  по 26 грудня 2014 року приймав участь в антитерористичній операції на сході України. Юрій Володимирович помер 25 січня 2015 року, причина смерті – серцева недостатність. У квітні 2015 року визнаний учасником бойових дій за рішенням управління персоналу штабу військової частини А 0796.

 

 БОХОНЮК ВІТАЛІЙ ГРИГОРОВИЧ

 

народився 10 березня 1976 року в селі Маяки Луцького району Волинської області. Навчався у загальноосвітній школі № 17 м. Луцька. Після школи вступив до ВПТУ №2 м. Луцька за спеціальністю будівництво будівель та споруд та отримав кваліфікацію молодший спеціаліст будівельник  - технолог. Після закінчення навчання працював будівельником на Луцькому державному підшипниковому заводі на посаді терміста. Перед призовом на військову службу працював ковалем на приватному підприємстві. Віталій Григорович  був одружений, дружина – Бохонюк - Огнєва Ольга Віталіївна. 22 серпня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Був учасником антитерористичної операції на сході України (Луганська та Донецька область). Повернувся додому із зони АТО в рамках ротації для проходження лікування. Віталій Григорович 24 березня 2015 року помер, причина смерті – ішемічна хвороба серця. 

                                                         КУШНІР ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

 народився 11 лютого 1984 року в місті Луцьку Волинської області. В 2001 році закінчив Затурцівську ЗОШ І-ІІІ ступеня ім. В. Липинського  Локачинського району Волинської області. З 2002 року по 2003 рік проходив військову службу в Збройних силах України. З 2003 року працював експедитором ПАТ „ Волиньтабак”. Не одружений. Брав активну участь у громадському житті територіальної громади. В квітні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Був учасником антитерористичної операції на сході України. 29 серпня 2014 року загинув в бою під Іловайськом Донецької області.                                                                                                        

 

                                                                                                                                                                                                           

 

                           КУШНІРУК РОСТИСЛАВ ГРИГОРОВИЧ

народився 27 червня 1930 року в селі Німецьке (Кам’янка), яке нині входить до території села Маяки Луцького району в трудовій сім’ї. Батьки із малолітнім Ростиславом були вивезені  у Кіровську область  Росії. Чотирнадцять років сім’я перебувала на засланні у жахливих умовах тайги і непосильно працювала на лісоповалі.  Повнолітнім Ростислав працював водієм на лісовозі у Синєгорському лісгоспромі, далі там же, став завідуючий клубом та зарахований артистом В’ятського народного хору. Повернувшись до м. Луцьк працював диспетчером в автобусному парку та став учасником художньої самодіяльності Луцького районного, а потім і міського будинку культури. Навчався на двохмічясних курсах керівників художньої самодіяльності, після закінчення яких вступив до Луцького державного музичного училища, який закінчив з відзнакою. Надалі працює викладачем хорових дисциплін у  тому ж училищі. Закінчив Рівненський педагогічний інститут  і був призначений завідувачем заочного навчання у Луцькому музичному училищі. 1983-1984 роках керує хоровим колективом у Горохівському радгосп – технікумі, а з 1984 року і донині очолює Локачинську хорову акапелу, яка під його орудою стала дипломантом всеукраїнських і міжнародних конкурсів.

Кушнірук  - один із організаторів Народного Руху України на Волині, активно пропагандує українську національну ідею, є членом ради обласної організації Волинського товариства „Просвіта”, працює над збором матеріалів про учасників повстанської боротьби на Україні. Понад тридцять років керує народною аматорською хоровою капелою „Посвіт”. В репертуарі колективу близько 200 творів, зі своїми концертами (за ці роки понад 1000 виступів) капела побувала в багатьох куточках України і за кордоном.

За багаторічну подвижницьку працю на ниві української культури   та активну громадську діяльність Ростислав Григорович першим удостоєний звання лауреата обласних премій „Одержимість” та імені Миколи Куделі, відзначений медаллю „За працю і звитяги”, пам’ятним знаком до 100 річчя Р. Шухевича, численними грамотами, дипломами та подяками. У 1998 році Ростиславу Григоровичу Кушніруку присвоєно звання „Заслужений працівник культри України”.

Кушнірук Р.Г. був депутатом п’ятого скликання Луцької районної ради, активний у громадському житті територіальної громади району.

До 10- ї річниці Незалежності України Кушнірук Р.Г. видав збірку „Оригінальні твори та обробки авторських, народних пісень” з репертуару хорової капели „Посвіт”. У травні 2007 року видано другу збірку „Ми зародилися із крові Народу”, яка присвячена 65-й річниці створення УПА.

Кушнірук Р.Г. є лауреатом обласної  літературно – мистецької премії в галузі літератури, культури і мистецтва імені Миколи Куделі 2000 року.

 

МИХАЛЬЧУК ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

народився 09 травня 1982 року в с. Піддубці Луцького району Волинської областіЗакінчив Піддубцівську  середню школу. Брав активну участь у громадському житті територіальної громади. Працював на ПП „Техно – колор”, бухгалтер – ревізор.   Наказом військового комісара Луцького ОМВК від 10 квітня 2014 року №37 призваний на військову службу по мобілізації в команду В3938. Під час служби виконував обов’язки заступника командира роти 51 –ї ОМБ. Загинув у боях під Іловайськом. 26 серпня 2014 року помер від отриманих поранень під населеним пунктом Іловайськ  Донецької області. Його тіло знайшли 27 жовтня 2014 року та поховали у Дніпропетровську на Краснопільському кладовищі, як невідомого солдата і тільки тепер ідентифікували за аналізом ДНК.

 05 серпня 2015 року відбулося перепоховання на кладовищі с. Піддубці Луцького району на алеї Слави.                                                                         

 ТАРНАВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ

народився  14 травня 1973 року в селі Липини, де і проживав разом із матір’ю Онисією Василівною та молодшим братом Іваном. 

Закінчив 9 класів Липинської середньої школи, проходив  військову службу в армії.  Навчався  в ПТУ № 27 м. Берестечка, де здобув спеціальність тракториста. Розлучений, виховував сина Сергія - 1998р.н.

До мобілізації Тарнавський О.В. працював слюсарем по ремонту водопровідних систем в Липинському ВЖКГ, де зарекомендував себе відповідальним  працівником та хорошим колегою.

23 липня 2015 року був мобілізований Луцьким ОМВК. Помер 7 вересня 2015 року під час навчання у військових зборах на Яворівському полігоні Львівської області та був похований на кладовищі села Липини.

 

 КОВАЛЬЧУК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

народився 5 червня 1970 року в  м. Луцьк. З 1977 по 1987 рік навчався у Підгайцівській середній школі. З 1987 по 1992 рік навчався у Київському коледжі зв’язку і радіомовлення. В 2002 році закінчив Київський інститут зв’язку України державної академії зв’язку О.С. Попова  за напрямком підготовки „Телекомунікації”. В 2003 році закінчив Державний університет інформаційно – комунікаційних технологій і отримав повну вищу освіту за спеціальністю „Телекомунікаційні системи та мережі”. Був одружений, виховував сина та доньку. Брав активну участь у громадському житті територіальної громади. 9 лютого 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України до військової частини 4264.  Був учасником антитерористичної операції на сході України. Загинув у м Чугуїв Харківської області. Причина смерті встановлюється.

МАРЦИНЮК ВАЛЕРІЙ КОНСТЯНТИНОВИЧ

народився 1 лютого 1976 року в селі Сьомаки Луцького району Волинської області. Після смерті батька Валерій виховувався до 1985 року дідом та бабою, навчався в початкових класах Одерадівської середньої школи. В 1985 році Валерій переїхав на проживання у село Радомишль Луцького району до мами та вітчима, де і закінчив середню школу.

В навчальному закладі Марцинюк  проявив себе вольовим та сильним, приймав активну участь у житті школи та територіальної громади Радомишльської сільської ради.

Після навчання почав працювати в місті Луцьку в органах внутрішніх справ. Надалі працював у охоронній організації до дня призову.

Був одружений  - дружина Руслана. Виховував сина Артема.

У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України

93-ї об’єднаної мобілізованої бригади.

Марцинюк В.К. загинув 21 листопада від кульового поранення в груди перебуваючи на позиції неподалік міста Селідове Донецької області.

Похований  Валерій Костянтинович на Алеї почесних поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа.


                               ПОЛОЗНЯК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

народився 19 липня 1964 року в селищі Торчин Луцького району Волинської області.

Закінчив Торчинську середню школу та пішов працювати на Луцький державний  підшипниковий завод. Звідти призвався на строкову службу в Радянську армію. Службу проходив у Чехословаччині. Надалі працював військовим, мав звання прапорщик, в м. Волгограді та пізніше на Волині.

До мобілізації працював у місті Луцьк на меблевому комбінаті „Мелвін”.

Був одружений  - дружина Тетяна. Виховував сина Дмитра та доньку Юлію.

21 липня 2015 року Юрій Анатолійович був мобілізований до лав Збройних сил України у 92 – гу  об’єднану механізовану бригаду  в/ч 6250.

Полозняк Ю.А. помер в м. Чугуїв Харківської області  (атеросклеротична хвороба серця) 24 листопада  2015 року.

Похований  Юрій Анатолійович  на кладовищі селища Торчин.

 

 ПАЛЮХ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

народився 20 квітня 1994 року в селі Шепель Луцького району Волинської області. Закінчив Шепельську загальноосвітню школу. В 2013 році був зарахований студентом СНУ імені Лесі Українки. Свою трудову діяльність Олександр розпочав в школі селі Буяни на посаді вчителя музики. За час роботи зарекомендував себе здібним і вмілим організатором, ініціативним і авторитетним працівником.

В 2013 році  Палюх О.М. був призваний на строкову військову службу. Під час проходження служби брав безпосередню участь в антитерористичній операції щодо забезпечення захисту територіальної цілісності України.

В 2014 році підписав контракт на службу в Національній Гвардії України.

Неодружений.

7 грудня 2015 року Палюх О.М. помер підчас перебування у відпустці дома.

Похований Олександр Михайлович на кладовищі села Шепель.

 

 

 КЛИМЮК ІГОР ПАВЛОВИЧ

 

 

 

 

 Климюк Ігор Павлович  народився 15 вересня 1994 року в селі Оконськ Маневицького району Волинської області.  Навчався  в Гіркополонківській ЗОШ І - ІІІ ст., яку закінчив в 2010 році. В 2013 році закінчив Волинський коледж національного університету харчових технологій  здобувши спеціальність електрик. По завершенню навчання Ігор Павлович трудову діяльність розпочав в СГПП „Рать” на посаді електрика.

У 2015 році Климюк був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України, а в 2016 році перейшов на контрактну військову службу гранатометником 1-го механізованого батальйону 24 – ої окремої механізованої  Бердичівської залізної бригади ім. князя Данила Галицького.

Климюк І.П. загинув 10 січня 2017 року від кульового поранення в голову перебуваючи на позиції неподалік села Новозванівка Попаснянського району Луганської обасті.

Похований Ігор Павлович 14 січня 2017 року на сільському кладовищі у селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області.