У селі Чаруків Луцького району на території ліцею висадили два десятка павловній.
Дослідницький експеримент ініціював Волинський обласний еколого-натуралістичний центр за підтримки Луцької районної ради в рамках підписаного Меморандуму про співпрацю.
Голова райради Олександр Омельчук, його радник Юрій Ройко, начальник «гуманітарного» відділу Віктор Білик разом із вихованцями шкільного лісництва, яке діє при ліцеї, директором еколого-натуралістичного центру Валентиною Остапчук, головою Городищенської громади Світланою Соколюк та вчителями висадили павловнії на території навчального закладу.

«Ми запускаємо унікальний проект, якого ще немає в Україні. Сквер, де ми висадили деревця, буде базою практичного дослідництва для учнів шкільних лісництв усієї області. Діти будуть доглядати та досліджувати за насадженнями, а навчальний заклад та громада отримає прекрасну естетичну насолоду від павловній.

Проект розрахований на 10 років і він себе виправдає. Через цей час дерева виростуть і можуть послужити хорошу справу для закладу чи громади. Наприклад, маневицька школа із шкільним лісництвом зробили багато гарних справ: крім того, що йшов освітній процес, діти ще й заробляли кошти», - розповіла директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук.

До слова, павловнія – високопродуктивне дерево як будівельний матеріал: із неї роблять меблі, човни, спортивний інвентар. Крім того, листя в діаметрі сягає 75 сантиментів і вважається справжньою фабрикою кисню. Науковці переконанні, що вирощування цього дерева вирішить енергетичну кризу в Україні.

«Павловнія – унікальна рослина для нас. Вона медоносна та енергетично цінна… На базі чаруківського ліцею є можливість з’ясувати, чи приживеться павловнія у волинських умовах», -  сказав голова районної ради Олександр Омельчук.

Його радник Юрій Ройко додав, що із гектара павловній можна зібрати 700 кілограмів якісного меду.

«Так, павловнія – унікальне, цікаве дерево, але невивчене. Вона походить із Китаю. Ви будете вивчати, спостерігати за тим, як павловіня адаптовується до волинського клімату, але разом із тим не треба забувати про інвазивінсть цього дерева. Тобто, чи не буде привезена рослина витісняти аборигенні види рослин на території, де ростиме, як це було із борщівником, золотарником», - зауважив Юрій Ройко.