Фракція «Слуга народу» у Луцькій районній раді налічує восьмеро депутатів, серед яких посадовці Андрій Лев, Юрій Лобач, Валентина Рижук, адвокат Юрій Бондарук, підприємець Микола Васага, медійник Тарас Хотимчук, працівник культури Леонід Смалько, держслужбовець Андрій Ярмолюк.

Головою фракції «Слуга народу» є Юрій Бондарук, з яким ми порозмовляли про те, чому він балотувався лише у районну раду, чи спрощує його роботу приналежність до провладної партії, що думає про використання майна та соціальні проекти районної ради.

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА. Юрій Бондарук народився 26 січня 1975 року. Освіта вища. Проживає у м. Луцьк.  Із 1998 року на підставі ліцензії Міністерства юстиції здійснює юридичну практику. У 2006 році отримав свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю. Був членом виконавчого комітету Луцької міської ради.

У 2020 році обраний депутатом Луцької районної ради. Голова фракції «Слуга народу». Голова постійної депутатської комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад Луцької районної ради.

Чому балотувалися саме в Луцьку районну раду?

Балотуватися у депутати було моїм свідомим рішенням. Я розумів, що вже готовий займатися цією діяльністю, адже до того був помічником депутатів Луцької міської та Волинської обласної рад, членом виконавчого комітету Луцької міської ради. Тобто робота органів місцевого самоврядування не є для мене чимось новим.

Як і для багатьох людей, діяльність Луцької районної ради була мені найменш відома. Я ніколи не чув, що тут відбувається. Якщо робота Луцької міської, Волинської обласної рад активно висвітлювалась, то про районну раду не чув ні слова. Це одна із причин, чому я вирішив балотуватися саме сюди. По-друге, Луцький район після реформи децентралізації розширив свої межі і мені цікаво було б попрацювати у нових умовах.

А як обирали політичну партію, від якої йшли на вибори?

Партія «Слуга народу» мені імпонувала новими обличчями в політикумі, підходами до роботи, цілями та завданнями, які ставить перед собою партія. По телевізору не все можна побачити, я ж знаю роботу партії зсередини, спостерігаю за її розбудовою і мені це подобається. Мабуть, усі ці фактори і стали переконливими аргументами для мене, чому обрав партію «Слуга народу».

Ви уже півроку як депутат районної ради. Чи заважає невизначеність повноважень райради працювати?

Чесно кажучи, не заважає. Ми можливо і не отримаємо тих повноважень від законодавця, а працювати на благо району, громад треба. Маємо те, що маємо, і працюємо у тих умовах, які нам наразі запропоновані.

Ми неодноразово зверталися до народних депутатів. Вони кажуть, що у тому законодавстві, яке діє, усе чітко прописано про районні ради.

Чи спрощує Вашу роботу те, що Ви є представником провладної партії?

На мою думку, політична приналежність аж ніяк не впливає на роботу депутата Луцької районної ради. Легше працювати тим, хто розуміється на законодавстві, а до якої політичної сили належить депутат - неважливо.

Які основні пріоритети у роботі фракції «Слуга народу» у Луцькій районній раді?

Наша фракція, впевнений, як і інші, стоїть на захисті прав та інтересів людей у першу чергу. Для нас важливо, як живуть люди у громадах. Тому намагаємось допомагати усім, хто до нас звертається.

Під час голосувань на початку каденції ще були очевидні певні непорозуміння між депутатами різних фракцій, зараз бачу, що немає суперечок чи конфліктів. Ще до сесії, на комісіях, засіданні Президії враховуються інтереси та зауваження представників різних фракцій. Саме у такому режимі мені подобається працювати.

Підтримуєте проект «Соціальне житло» чи вірите у його реалізацію?

Фракція «Слуга народу» цілком підтримує подібні ініціативи і на даний час я не бачу причин, щоб проект «Соціальне житло» не реалізувався. На території колишнього Горохівського району ми виявили 7 приміщень колишніх ФАПів, які роками не використовувалися і навряд чи їх чекала б краще доля. Це дуже добре, що тепер хоча б 7 сімей медиків, вчителів чи соціально незахищених верств населення матимуть де жити.

Ті приміщення у задовільному стані, там не треба особливих коштів на ремонт, більше часу, певно, доведеться витратити на оформлення документів.

Ви є головою майнової комісії і добре знаєте, що відбувається із майном, яке дісталося у спадок від ліквідованих районних рад. Голова районної ради Олександр Омельчук впевнений, що майно повинне приносити користь та прибуток і у жодному разі не стояти пусткою. Ви теж такої думки?

Так, я підтримую цю ідею Луцької районної ради, бо якщо майно не буде використовуватися, воно зруйнується.

Після укрупнення районів, впевнений, що ми не знаємо ще про всі об’єкти, які є на території новоствореного Луцького району. Думаю, що деякі громади умисно «приховують» майно районної власності. Але це справа часу.

Інвентаризація триває, бо це важливо для нашої роботи. Крім того, ті, хто працювали у ліквідованих районних радах – звільнені, через що актуальна інформація по майну до нас не дійшла. Звісно, Луцька районна рада систематизує усе майно, щоб вирішити, що з ним далі робити: передати громадам, здати в оренду, продати… Останнє слово – за депутатами районної ради.

Не усі громади сприймають позицію районної ради ефективно використовувати майно. Голови деяких громад кажуть, що районна рада зобов’язана віддати усе майно, не маючи права розпоряджатися ним. Що думаєте з цього приводу?

Районна рада не зобов’язана віддати усе своє майно громадам. Є закон «Про місцеве самоврядування», який говорить: джерелами фінансування районних рад є господарська діяльність її комунальних підприємств, у нашому випадку – КП «Райтеплобуд», та доходи від оренди власного майна. Це вже означає, що Луцька районна рада може мати власне майно.

Вимоги закону ми виконали, віддавши громадам усе майно, яке потребувало бюджетного фінансування.

Ті об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності Луцької районної ради і можуть заробляти на себе самі, районна рада не зобов’язана нікому віддавати. Навіть, якщо це не подобається деяким керівникам громад.

Є у власності Луцької районної ради військова база у с. Уляники. Згідно документів, на території є приміщення, а по факту – частина розібрана, розкрадена, зруйнована…

Дійсно деякі приміщення зруйновані, але, наприклад, ангари та інші будівлі у непоганому стані. Є величезна територія.

Ми думали, що там можна було б зробити. Є варіант – організувати стрільбище для військових, мисливців, цивільних, усіх бажаючих, якого немає на території Волинської області.

Не хочу забігати наперед, але є люди, які зацікавлені у цьому.

Моє традиційне запитання: яким бачите Луцький район через 5 років?

Кожну громаду Луцького району – самодостатньою та заможною, а відтак і сам район – успішним та зразковим.