З 1 липня 2014 року набрали чинності зміни, які внесено до Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб у формі пасивних доходів. Водночас, зміни в оподаткуванні дивідендів, набирають чинності з 1 січня 2015 року.

Відповідно до внесених у Податковий Кодекс змін, доходи у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів підлягають оподаткуванню. Це не стосується процентів у сумі, що не перевищує в рік сімнадцять прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року, процентів, дивідендів, а також виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлено законом.

Оподаткування процентів, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) за ставкою 15% (17%).

При перерахунку загального річного оподаткованого доходу для бази оподаткування  доходів у формі процентів, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку застосовуються такі ставки:

- якщо база оподаткування звітного податкового року не перевищує  204 прожиткових мінімуми – 15 відсотків;

- якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує  204 прожиткових мінімуми, але не перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення – 20 відсотків;

- якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення – 25 відсотків.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь доходів у формі процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Загальна сума податків, утримана протягом звітного податкового місяця з нарахованих (виплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені Кодексом для місячного податкового періоду. Тобто, до 30-го числа звітного місяця.

Податковий агент, який нараховує доходи у вигляді процентів, відображає у податковому розрахунку загальну суму таких нарахованих (сплачених) платнику податку доходів та загальну суму утриманого (перерахованого) з них податку.

Водночас банківська установа не здійснює утримання та перерахування податку із суми доходу у формі процентів, а податок сплачується фізичною особою самостійно за результатами подання річної податкової декларації.

Зазначені зміни передбачено Законами України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та від 10 квітня 2014 року № 1200-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства».

Виправлення помилки в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Це відповідно до п. 1 р. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708
(далі – Порядок).

Пунктом 2 р. V Порядку визначено, що при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «–» та правильний запис із знаком «+».

 Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку:

-  в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису;

- в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються;

-  у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+»
чи «-».

При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (дане питання у категорії 101.21).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідна норма визначена п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями. Також, з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (дане питання у категорії 101.19).

При здійсненні експортних операцій суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках. Таке зарахування здійснюється у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. У разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку також потребують імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Дані норми передбачені статтею 1 Закону України від 23 вересня 1994 року  № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185).

Разом з тим, Національний банк України має право запроваджувати  інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені Законом. Так, постановою Правлінням Національного банку України, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені Законом № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Зазначені зміни передбачено Законом України від 6 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185 та постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності 20 травня 2014 та діє до 20 серпня 2014 року.

Підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в І півріччі 2014 року сплачено 23,4 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 2,6 млн. грн., або на 12,5%. Про це повідомили в управління доходів і зборів з фізичних осіб Луцької ОДПІ.

«Традиційно найпопулярнішою серед приватних підприємців міста Луцька та району залишається друга група спрощеної системи оподаткування – за нею працюють 4476 тисяч ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює понад 2046 тисяч підприємців. Першу групу обрали 1962  тисячі підприємців ”, - зазначив начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Луцької ОДПІ Ігор Невар.

Довідково: У місті Луцьку та Луцькому районі за спрощеною системою оподаткування працюють 8484  тисяч фізичних осіб - підприємців.

Інформаційно-комунікаційний сектор Луцької ОДПІ