Ви є тут

Додому

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ

щодо редакції розділу проекту Концепції внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування

 

З метою удосконалення конституційних засад проекту Концепції внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування, організації та функціонування системи місцевого самоврядування в Україні та розпорядження голови ради від 02 вересня 2013 року № 56/01-02, з 09.09.2013р. по 09.10.2013р. оголошується проведення громадського обговорення щодо редакції розділу проекту Концепції внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування. Витяг з Консепції внесення змін до Конституції України (схвалено 21 червня 2013 року Конституційною Асамблеєю), розділ ХІ – „Місцеве самоврядування” додається.

Пропозиції та зауваження громадян щодо обговорюваного питання слід подавати до 09.10.2013 року в письмовій формі за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Ковельська 53, надсилати електронною поштою lutskrada@ukr.net або ж факсом за номером 24-70-77 із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає.

У рамках даного обговорення планується провести засідання круглого столу, яке відбудеться 14.10.2013р. о 10.00 год у приміщенні Луцької районної ради. Бажаючі взяти участь у засіданні повинні зареєструватися, звернувшись за вищевказаною адресою.

Результати проведення громадського обговорення будуть оприлюдненні 15.10.2013р. на офіційному веб-сайті Луцької районної ради.

Відповідальною особою за проведення громадського обговорення є радник-консультант голови ради з питань соціально-економічного та культурного розвитку – І. В. Нахамець.

Контроль за виконанням покладено на головного спеціаліста загального відділу районної ради В.В. Яблонську.       

 Голова ради                                                                                                                 І.В. Волошенюк

 

 
 
Витяг 
з Концепції внесення змін до Конституції України
(схвалено 21 червня 2013 року Конституційною Асамблеєю)
Розділ XI
Місцеве самоврядування
1. Проблеми, які зумовлюють необхідність удосконалення конституційного регулювання у сфері місцевого самоврядування
За роки незалежності України закладалися правові, організаційні, матеріально-фінансові основи місцевого самоврядування. Попри це чинна конституційна модель місцевого самоврядування значною мірою є результатом намагань адаптувати загальнодемократичну соціальну цінність інституту місцевого самоврядування до політико-правових реалій, що існували на момент ухвалення Основного Закону України, у тому числі зі збереженням механізмів централізації влади на місцевому рівні. Модель місцевого самоврядування перехідного періоду значною мірою вичерпала свої функціональні можливості. Крім того, теорія та практика виявили також численні прогалини та недоліки у конституційно-правовій регламентації цієї моделі місцевого самоврядування.
Фундаментальною передовсім конституційною проблемою розвитку місцевого самоврядування є відсутність чіткої доктринальної основи цього політико-правового інституту, невизначеність його правової природи та перспективних напрямків розвитку. Це не дозволяє упродовж тривалого періоду часу належним чином окреслити вектори системно-структурної організації муніципальної влади, виокремити функціонально-компетенційну його сферу, вибудувати ефективний механізм взаємодії та контролю між органами державної влади і місцевого самоврядування. Імплементація положень Європейської хартії місцевого самоврядування у національне законодавство відбувається дуже повільно.
Не дивлячись на те, що основою місцевого самоврядування є територіальні громади механізми участі громадян, громад у здійсненні публічної влади на локальному рівні належним чином не врегульовані та не втілені повною мірою у муніципально-правову практику. Громадяни не мають дієвих інструментів контролю за діяльністю муніципальної влади та впливу на вирішення поточних місцевих проблем.
Конституційна модель системно-структурної організації муніципальної влади чітко окреслює основні її елементи та характер взаємовідносин між ними. Зберігаючи громіздкість та негнучкість системи, яка позбавлена ефективних внутрішньосистемних зв’язків, існуюча модель значно обмежує організаційну та економічну самостійність місцевого самоврядування, створює штучну залежність органів місцевого самоврядування від органів державної виконавчої влади.
2. Мета і завдання конституційної реформи у сфері місцевого самоврядування
Метою конституційної реформи є створення ефективної системи місцевого самоврядування, здатної гарантувати найвищу соціальну цінність людини, створити оптимальні умови для її життєзабезпечення та гармонійного розвитку, а також забезпечити комплексний та стабільний розвиток територіальних громад, районів та регіонів України на основі найповнішого використання їх потенціалу, збалансування і вирівнювання регіонального розвитку
3. Шляхи розв’язання проблеми
1. Приведення конституційно-правової основи місцевого самоврядування у відповідність із документами Ради Європи та Європейського Союзу, насамперед Європейської хартії місцевого самоврядування та відповідних протоколів до неї, які визначають поняття та принципи місцевого самоврядування, регіональної політики і розвитку; створення конституційно-правових засад формування дієздатних та самодостатніх територіальних громад; формування конституційно-правових умов для реалізації невід’ємного права членів територіальних громад на участь у здійсненні місцевого самоврядування; оптимізація конституційної моделі системно-структурної організації публічної влади на місцевому рівні; посилення конституційних гарантій правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування має визначатися як не лише право, але й спроможність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснювати регулювання і управління суспільними справами місцевого значення в межах, визначених Конституцією і законами України.
2. Конституційне закріплення засад муніципального дуалізму, що констатує можливість органів місцевого самоврядування вирішувати як питання місцевого значення, так і брати участь у розв’язанні державних справ шляхом виконання делегованих повноважень. Це забезпечить імплементацію положень Європейської хартії місцевого самоврядування та конституювання національних традицій розвитку місцевого самоврядування, а також надасть можливість поєднати визначені Європейською Хартією принципи децентралізації публічної влади та субсидіарності у функціонально-компетенційному механізмі здійснення місцевого самоврядування.
3. Перегляд конституційно визначеного обсягу компетенції територіальних громад у напрямку її розширення предметами відання, що забезпечують задоволення життєво важливих потреб громад. Закріплення принципів субсидіарності, повноти повноважень місцевого самоврядування; визначення пріоритету повноважень органів місцевого самоврядування перед повноваженнями місцевих органів виконавчої влади у разі конкурування компетенції цих органів. Посилення конституційно-правового визначення ролі органів місцевого самоврядування як суб’єктів, відповідальних за вироблення й реалізацію місцевої політики, програм місцевого розвитку, закріплення головних повноважень цих органів. Закріплення положення про те, що територіальні громади приймають статути у порядку, визначеному законом.
4. Закріплення базового переліку форм безпосередньої демократії, які можуть використовуватися членами територіальних громад на місцевому рівні. Гарантування проведення консультацій з органами місцевого самоврядування під час прийняття органами державної влади рішень, які безпосередньо стосуються питань, віднесених до відання місцевого самоврядування; конституювання права органів місцевого самоврядування на співробітництво (партнерство), а також об’єднання з метою ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад, сприяння місцевому та регіональному розвитку.
5. Розширення конституційно-правової регламентації добровільного об’єднання територіальних громад, надання права утворювати об’єднані територіальні громади не лише сільським, а й іншим громадам, що мають єдиний адміністративний центр. При цьому добровільне об’єднання територіальних громад може утворюватися в порядку, визначеному законом, з урахуванням думки територіальних громад, а також історично сформованої спільності соціально-економічної інфраструктури громад, наявності умов і можливостей для надання населенню публічних послуг на рівні, не нижчому гарантованого державними стандартами, забезпечення належного функціонування місцевого самоврядування; врахування у конституційних положеннях особливостей інституційної системи муніципальної влади у таких об’єднаннях.
6. Уточнення конституційного визначення щодо делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади. Встановлення, що здійснення державних делегованих повноважень покладається на виконавчі органи місцевого самоврядування.
7. Забезпечення конституційних гарантій організаційної самостійності місцевого самоврядування, визнання за місцевими радами права самостійно визначати систему, структуру власних виконавчих органів, загальну чисельність апарату ради та її виконавчих органів, обсяг видатків на їх утримання в межах коштів місцевого бюджету; відображення принципу підконтрольності та підзвітності виконавчих органів місцевого самоврядування відповідним радам.
Встановлення на конституційному рівні повноваження міських рад вирішувати питання не лише організації управління районами у місті, але й утворення, реорганізації та ліквідації таких районів
8. Формування повної організаційної системи місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях; надання обласним та районним радам повноважень утворювати власні виконавчі органи.
9. Закріплення конституційних засад формування самодостатніх територіальних громад і територіальних спільнот, спроможних самостійно, в повному обсязі і на рівні гарантованих державою соціальних стандартів вирішувати питання, віднесені до їх відання, на підставі достатньої матеріально-фінансової основи. Закріплення вимоги відповідності фінансових ресурсів функціям та повноваженням місцевого самоврядування, що має стосуватися як власних, так і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування, кожні з яких повинні забезпечуватися за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.
10. Конституційне гарантування самостійної економічної основи діяльності суб’єктів місцевого самоврядування районного та обласного рівнів. Визначити основні повноваження районних і обласних рад щодо управління комунальною власністю територіальних спільнот; передбачити, що районні, обласні ради вирішують відповідно до закону питання щодо використання природних ресурсів місцевого значення, що перебувають у комунальній власності територіальних спільнот. Гарантувати самостійну бюджетно-фінансову основу органів місцевого самоврядування районного та обласного рівнів.
11. Надання органам місцевого самоврядування права звертатися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, які стосуються місцевого самоврядування, захисту прав та інтересів територіальних громад.
12. Розширення конституційно-правового регулювання статусу органів самоорганізації населення, зокрема, визначення органів самоорганізації населення як однієї з форм участі членів територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення та складової системи місцевого самоврядування, закріплення можливості створення одноосібної форми самоорганізації населення, на територіях, на яких не створені органи місцевого самоврядування; гарантування обов’язковості передачі органам самоорганізації населення коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення повноважень; закріплення контролю відповідних рад за виконанням переданих органам самоорганізації населення повноважень.
13. Доповнення частини третю статті 140 Конституції України положенням про те, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, безпосередньо, через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через органи самоорганізації населення.
14. Визначення конституційних засад державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування відповідно до положень Європейської Хартії місцевого самоврядування. Зміна правового статусу місцевих державних адміністрацій, позбавлення їх функцій місцевого самоврядування та трансформування у контрольно-наглядові органи з підпорядкуванням Президенту України. Ці органи мають зосередити свою діяльність на чітко визначеному колі державних питань. Виключення конституційних норм щодо підзвітності і підконтрольності місцевих державних адміністрацій районним і обласним радам, а також права останніх висловити недовіру голові місцевої державної адміністрації.
15. Встановлення, що в містах із спеціальним статусом – Києві та Севастополі діє місцеве самоврядування, місцеві державні адміністрації відповідно до спеціальних законів.
16. Встановлення обов’язковості з’ясування та врахування думки територіальної громади села, селища, міста або територіальної спільноти району, області з приводу зміни меж адміністративно-територіальної одиниці у порядку, визначеному законом.