Майже два місяці тому запрацювала Луцька районна рада нового формату. Реформа децентралізації укрупнила райони, тож до Луцького приєдналися ще Горохівський, Рожищенський, Ківерцівський райони та Колківська громада.

Депутатів у Луцькрайраді побільшало -  їх тепер 54, які, як і керівництво представницького органу району, вчаться працювати масштабніше у нових умовах.

Голова Луцької районної ради Олександр Омельчук – людина з бізнесу, антикризовий менеджер, який своїм пріоритетним завданням вбачає пошук нових джерел наповнення районного бюджету. Бюрократія та старі методи управління – це, за його словами, вчорашній день.

- Олександре Володимировичу, в якому стані ви отримали вже новий Луцький район?

- Він був дуже різношерстим. Що стосується Луцького району, ми практично нічого не отримали, окрім збитків. Те ж саме стосується і Рожищенського району - збитки від вивільнення працівників, з якими треба розрахуватися, а грошей на рахунках нема.

Кошти залишились лише у бюджетах колишніх Горохівського та Ківерцівського районів.

В результаті ми маємо лишків на своїх рахунках на функціонування Луцької районної ради близько 28 мільйонів, з яких більше 16 мільйонів дісталося «у спадок» від Горохівщини. Ще 1,8 мільйона гривень має надійти до нашого районного бюджету від Камінь-Каширської районної ради за Колківську громаду, яку приєднали до Луцького району.

Також у нас залишилось багато комунального майна як у правонаступника ліквідованих районів.

Депутатський корпус думає над тим, як його правильно використовувати: чи здавати в оренду, чи передавати територіальним громадам, чи можливо будуть інші пропозиції. Поки ми  спільно з депутатами вивчаємо це питання.

- Над чим районна рада працює конкретно зараз?

- Головне завдання, над яким ми зараз працюємо, це стабілізація роботи районної ради. Законотворець створив нові райони, але не забезпечив нас «знаряддями праці». Тому ми активно працюємо з народним депутатом Вячеславом Рубльовим на законотворчій ниві, щоб зрозуміти джерела наповнення бюджету районної ради. Також нас цікавлять програми розвитку району, тобто співпраця з територіальними громадами, залучення грантових коштів, різні соціальні програми…

- На початок лютого запланована чергова сесія Луцької районної ради? Які головні питання розглядатимуться депутатами?

- Найближча сесія Луцької районної ради працюватиме над передачею медичних установ у власність територіальних громад. Зокрема мова йде про Горохівську районну лікарню, яку ми передаємо Горохівській ТГ, та про Берестечківську лікарню, яку має взяти на баланс Берестечківська громада.

Маємо ще також вирішити питання передачі центрів первинної медико-санітарної допомоги. Це первинна ланка надання медичної допомоги. Зараз йдуть консультації, як і яким громадам їх передати. Попередньо хочемо заслухати звіт керівників цих центрів ПМСД, щоб депутати розуміли, як працювали «первинки», які суми премій та заробітні плати отримували керівники та рядовий медперсонал, який працює в ФАПах.  Скажу наперед, що суми значно різняться… Депутатський корпус має заслухати звіт і або затвердити його, або ні. І звісно прийняти рішення, яким громадам передати центри ПМСД.

- А територіальні громади охоче забирають собі на баланс медичні заклади?

- Центри ПМСД забирають охоче, бо там велика сума ПДФО і обсяги самих надходжень, адже заробітні плати набагато більші, аніж у лікарнях. Що стосується лікарень, то звісно вони мають надходження, але не у таких об’ємах.

Хочуть чи не хочуть громади – питання не у цьому. Згідно чинного законодавства, до 1 липня районна рада зобов’язана передати комунальні установи у власність територіальних громад, оскільки ми не маємо ні правових, ні фінансових можливостей утримувати заклади охорони здоров’я. 

Від передачі громада нічого не втрачає. Національна служба здоров’я України повністю фінансує медичний заклад. Місцева громада лише відшкодовує  енергоносії, які вона може оплатити за кошти, які надходять у вигляді ПДФО.

Ківерцівська та Горохівська громади готові взяти на баланс місцеві Центри первинної медико-санітарної допомоги. 

Не до кінця вирішеною залишається доля Луцького районного ЦПМСД. Ми розглядаємо варіант  його приєднання шляхом злиття до вже існуючого центру. В такому разі пацієнтам не доведеться переукладати декларації з сімейними лікарями. Можливо, це буде Ківерцівська територіальна громада. Рішення прийматимуть депутати.

- До 1 липня Луцька районна рада віддасть майно на баланси територіальних громад. Що залишиться? За рахунок чого функціонуватиме районна рада?

- У комунальній власності районної ради залишиться те майно, яке не потребує видатків на його утримання. Ми вже передали школи, бібліотеки, будинки культури, музичні школи, на часі – медичні заклади.

У нас є потужне комунальне підприємство «Райтеплобуд», яке було прибутковим і воно має усі шанси стати таким, але попереднє керівництво райради практично довело його до банкрутства, бездумно передавши основні засоби тій чи іншій територіальній громаді. Наприклад, приміщення у Луцьку, які можна було здавати в оренду, вони передали в Торчин?!

Підгайцівській громаді передали вантажний автомобіль з причепом та легкове авто 2015 року випуску, які купувалися за великі гроші. Примітно, що саме туди колишнє керівництво районної ради пішло працювати. Була домовленість, що ці автомобілі будуть орендуватися «Райтеплобудом» за 17 гривень, а сьогодні виставляють десятки тисяч гривень за оренду цих автомобілів. Це ж абсурд!

Тому на найближчій сесії ми розглянемо питання, аби перезапустити роботу КП «Райтеплобуд», оскільки у нас є майно, яким треба керувати, здавати в оренду і від цього отримувати додаткові надходження.

Ми доведемо, що навіть не маючи чітко визначених повноважень та умов діяльності, районна рада стане успішною та взірцевою для інших.

- Окрім «Райтеплобуду», які ще шляхи розглядаєте?

- Ще одним із джерел наповнення бюджету розглядаємо співпрацю з територіальними громадами. У законодавстві поки не прописано, як це має втілюватися на практиці. Але ми маємо намір реалізовувати спільні програми.

З Волинським національним університетом імені Лесі Українки маємо намір підписати Меморандум для реалізації спільного соціального проекту, про який детальніше розповімо навесні.

Але для втілення усього задуманого, вивчаємо законодавство, щоб зробити усе в правовому полі  та на благо району.