Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).

Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.

Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

      Сектор організаційного забезпечення Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області

Луцьке управління ГУ ДФС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – платник єдиного податку) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Форми книг обліку доходів та обліку доходів і витрат затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579.

Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами та доповненнями. 

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

У ситуації, коли повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – платника єдиного податку першої – третьої груп та не підлягають відображенню у податковій декларації.

У разі ж, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.

      Сектор організаційного забезпечення Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області

Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України  27 вересня 2018 року за № 1102/32554).

Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)

Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:

► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.

Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80.

Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 07.11.2018.

     Сектор організаційного забезпечення Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області

Відповідно до пп.14.1.245 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) товарний кредит – це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

При постачанні товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).

Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

Детальніше в індивідуальній консультації ДФС України від 28.09.2018 №4243/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

     Сектор організаційного забезпечення Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області

Державна фіскальна служба України  наказом від  22.10.2018 р. №688   затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр РРО).

Оновлений Державний реєстр РРО  включає 89 РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також 76 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Окрім того, наведено перелік  РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Водночас, попередній наказ ДФС «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 06.06.2018 р. №362 втратив чинність.

     Сектор організаційного забезпечення Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області