Підпунктом 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України I, із змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).

Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;

¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

                                                                                          Сектор організації роботи Луцької ОДПІ   

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.    

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

                                                                                             Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області повідомляє, що ФОП, в тому числі, ФОП - платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначені платниками ЄСВ відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ для ФОП - платників ЄП є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
 У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
 Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та вагітністю та пологами здійснюється відповідно до норм Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями.

Оскільки ФОП - платники ЄП визначають для себе базу нарахування ЄСВ самостійно, для ФОП на загальній системі оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а зазначені виплати не є доходом (прибутком), отриманим від такої діяльності, то обов’язок нараховувати і сплачувати ЄВ з сум допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та по вагітності та пологах для таких осіб чинним законодавством не передбачений.

                                                                                             Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

Пунктом 19 частини 1 статті 370 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI встановлено, що лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України, вважаються особистими речами.

Обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №458, згідно з пунктом 1 якої громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:

- у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);

- у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

                                                                                             Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦКУ).

Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (п. п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Згідно з п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (далі – П(с)БО 11), поточні зобов’язання включають, зокрема, короткострокові кредити банків.

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(с)БО 11).

Отже, сума кредиту списана (прощена) кредитором до закінчення строку позовної давності є кредиторською заборгованістю яка включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

                                                                                             Сектор організації роботи Луцької ОДПІ