До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.

Разом з тим, повідомлення до органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надається, якщо:

- з фізичною особою укладається договір цивільно-правового характеру,

- власник виконує функції з управління підприємством;

- фізична особа працює на громадських засадах;

- стажист навчається у роботодавця на підставі договору про стажування, який є різновидом договору цивільно-правового характеру;

- працівника поновлено на попередній роботі за судовим рішенням;

- працівник виходить з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати, оскільки на період відпустки дія трудового договору не припиняється.

 

                                                                                      Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

 

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області повідомляє, що  до загальномісячного або річного доходу платника податку включається дохід від надання майна у лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння або користування).

Згідно із пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельного паю є орендар.

Податковий агент зобов'язаний утримувати податок із суми таких доходів використовуючи ставки податку та збору, визначені ст.167 та п.16¹ підрозд.10 розд.ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У 2018 році ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс., а військового збору – 1,5 відсотка.

Громадяни, які отримали у 2017 році доходи від надання в оренду земельного паю орендарю (суб’єкту господарювання-фізичній особі), повинні подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Тобто, власник земельного паю-орендодавець повинен самостійно нараховувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

Крім того, громадяни, які самостійно обробляють земельні ділянки, надані їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого сільського господарства, земельні частки (паї), виділені у натурі, сукупний розмір яких перевищує 2 га, повинні декларувати доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції. Такі доходи, також, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором – за ставкою 1,5 відсотка.

Декларацію за 2017 рік орендодавцям, які надають в оренду паї фізичним особам або отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, необхідно подати до 1 травня 2018 року.

Також, Декларацію можна подати за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан» у відкритій частині електронного кабінету платника, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України, за посиланням:http://cabinet.sfs.gov.ua/

 

 

                                                                                      Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

 

 

 

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі – Закон № 800) доступне житло — це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Пунктом 4 постанови КМУ від 11 лютого 2009 року № 140 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом» (далі – постанова № 140) передбачено, що державна підтримка надається шляхом:

сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням п.164.6 ст.164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного року суми витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та процентів за ним.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого п.166.2 ст.166 ПКУ.

 

 

                                                                                      Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

Законом України від 21.12.2016  № 1797-VIII внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, щодо оподаткування доходів нерезидентів у вигляді відсотків за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам.

Статтю 141 Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 141.4.11, відповідно до якого, такі доходи оподатковуються за ставкою в розмірі 5% у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням наступних умов:

-  кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

- кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

- нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

 

                                                                                     Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області повідомляє, що п.п.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ).

Крім того, п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку визначений п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ.

Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п.266.4 ст.266 ПКУ, не застосовуються.

 

                                                                                     Сектор організації роботи Луцької ОДПІ