Вартість земельної ділянки не підлягає амортизації в податковому обліку, тому розрахункова залишкова вартість земельної ділянки не визначається і при формуванні різниць згідно зі ст. 138 Податкового кодексу України не враховується, та відповідно у рядках 1.1.2 та 1.2.2 додатку Р1 до рядка 03 Р1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств не відображається.

Операції з продажу земельної ділянки відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п.14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема вартість землі не відноситься до основних засобів.    

Залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III ПКУ - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ (п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Основними нормативними документами, що регламентують облік основних засобів, а також їх відображення у бухгалтерському обліку та/або міжнародній фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014.    

Операції з продажу земельної ділянки відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 102.23.02).

 

Cектор  організації роботи Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПКУ).

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244 .

 

            Cектор  організації роботи Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області

 

 

 

 

 

 

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області повідомляє, що 05.12.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за № 1373/31241.

Продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків - фізична особа або посадова особа юридичної особи був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк складати та подавати податкову звітність, а також подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, якщо платник податків - фізична особа або посадова особа юридичної особи протягом зазначених строків:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

При цьому для посадової особи юридичної особи продовження граничних строків здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Заява платника податків про продовження граничних строків подається платником податків у довільній формі протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених пунктами 102.6 - 102.7 ст. 102 Кодексу, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин. Таку заяву платники податків можуть надіслати контролюючому органу поштою з повідомленням про вручення або подати особисто.

Контролюючий орган протягом 20 календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків до шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку від дня отримання заяви платника податків.

 

            Cектор  організації роботи Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області

 

 

 

 

 

 

 

Державна фіскальна служба України листом від 27.11.2017 № 32492/7/99-99-13-02—03-17 з метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Податкового кодексу України надала відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків, зокрема, щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу.

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:

з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку;

з інших доходів, є податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п. 171.1 ст. 171 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як заробітна плата, за умови перебування такого платника у трудових відносинах з роботодавцем або як інший дохід у разі його нарахування (виплати) після звільнення платника.

При цьому юридична особа має виконати усі функції податкового агента, встановлені Кодексом.

Зауважуємо, що відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.

 

            Cектор  організації роботи Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області

 

 

 

 

 

 

До якого контролюючого органу має право звернутись ФОП для отримання довідки про доходи та за який період може бути надана така довідка?

Згідно зі ст.1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону № 393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Пунктом 177.5 ст.177 та п.296. 4 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), передбачено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси.

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п.п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Відповідно до ст. 291 розд. І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Враховуючи викладене, ФОП може отримати за письмовим зверненням в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої (-их) податкової (-их) декларації (-ій) за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначений у заяві.

У разі припинення підприємницької діяльності ФОП, термін збігу зберігання облікових справ у контролюючому органі становить 5 років.

 

            Cектор  організації роботи Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Яким чином оподатковуються та відображаються в податковому розрахунку за ф. №1ДФ грошові кошти, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків?

Відповідно до п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800,0 грн.).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує у 2017 році – 800,0 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «126», як додаткове благо.

 

 

 

            Cектор  організації роботи Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області