Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти контролюючі органи про отримання або знищення печатки.

Форми документів, які подаються до контролюючого органу (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису фізичної особи – підприємця або посадових осіб – юридичної особи печаткою за її наявності.

Законом України від 15 квітня 2014 року № 1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який набрав чинності 30.10.2014, внесені зміни до низки кодексів та законів України, які спрямовані, зокрема на перехід до добровільності використання печаток суб’єктами господарювання приватного права. 

Зокрема, відповідно до п. 4 ст. 62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Особливості статусу громадянина як суб’єкта господарювання визначаються ст. 128 ГКУ, яка не містить вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання.

 Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий  ресурс (категорія 135.01).

 Відділ організації роботи Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області

Саме стільки з початку року сплатили до місцевого бюджету спрощенці, які перебувають на обліку в Луцькій ОДПІ. За словами начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області Світлани Сави прогнозні показники виконані на 130,6 %, додатково до бюджету надійшло 14 млн. гривень. В порівнянні з січнем-червнем 2015 року надходження зросли на 23,5  млн. гривень.

Фізичні особи- платники єдиного податку перерахували 42,4 млн. гривень єдиного податку. Від юридичних осіб-єдинників надійшло 13,5  млн. гривень.

 Посадовець Луцької ОДПІ наголошує, що єдиний податок у повному обсязі спрямовується суб’єктами господарської діяльності безпосередньо до місцевих бюджетів. Відтак, платники єдиного податку  спрямовують ці надходження  саме на потреби, розвиток та благоустрій своєї  громади .

 Відділ організації роботи Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області

Після закінчення граничних термінів подання звітності можливості подання податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період у суб’єкта господарювання, реєстрацію ПДВ якого анульовано та виключено з реєстру платників ПДВ, немає. В такому випадку нарахування ПДВ буде здійснено контролюючим органом та до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал. (п.202.1 ст.202 ПКУ)
  Відповідно до п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
     календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

     календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафів у розмірах, визначених п.120.1 ст.120 ПКУ.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПКУ).

 У разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПКУ тягне за собою накладення на платника податків штрафів у розмірах, визначених п.123.1 ст.123 р. ІІ ПКУ.

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період, з урахуванням граничного терміну, а саме, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Після закінчення граничних термінів подання звітності можливості подання податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період у суб’єкта господарювання та інші податкові періоди, за які звітність не подана та якого виключено з реєстру платників ПДВ, у зв’язку з анулюванням реєстрації, не має. В такому випадку нарахування ПДВ буде здійснено контролюючим органом та до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120, п.123.1 ст.123 ПКУ.

 Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 101.01).

 Відділ організації роботи Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області

ДФС

Фізична особа - резидент, яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи та якій на підставі поданої заяви був перенесений граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним, зобов’язана самостійно сплатити суму податкових зобов’язань, які зазначені нею у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

При цьому, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.07).

 Відділ організації роботи Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області

     Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

     Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

     Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

 Відділ організації роботи Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області