Відвідати офіційний сайт Луцької районної державної адміністрації
Ви є тут
Луцька ОДПІ:
Фахівці Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області інформують про умови перебування у відпустці підприємця - спрощенця
Умови, за яких фізичній особі-підприємцю можуть надати відпустку терміном один календарний місяць на рік, визначені Податковим кодексом України, - наголошують фахівці Луцької ОДПІ ГУ у Волинській області.
Отож, орієнтуючись на п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України, а також роз’яснення контролюючого органу, назвемо умови, за яких підприємцям можуть надати відпустку:
- право на відпустку мають платники єдиного податку першої та другої груп;
- відсутність у фізичної особи - підприємця, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, найманих працівників. При цьому, працівники єдинника, які знаходяться у відпустці по вагітності та пологах або у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею передбаченого законодавством віку,- не враховуються (ЗІР, категорія 107.12);
- подання єдинником відповідної заяви до контролюючого органу. Заява складається в довільній формі та подається до контролюючого органу за основним місцем знаходження підприємця. Рекомендується подавати заяву до початку відпустки;
- наявність податкового боргу не завадить фізичній особі- підприємцю- платнику єдиного податку, якщо він відповідає вищезазначеним умовам, скористатися правом на відпустку;
- єдинник у період своєї відпустки не повинен вести підприємницької діяльності, відповідно - не повинен отримувати дохід. Тобто, єдинник не повинен здійснювати господарських операцій, в результаті яких буде отримано дохід, не повинен відвантажувати товар (роботи, послуги), отримувати виручку, укладати будь - які договори для отримання будь-якої фінансової вигоди.
Сектор комунікацій Луцької ОДПІ
Податкова декларація з екологічного податку за ІV квартал подається за новою формою
Наказом Міністерства України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2015, №74)- 25 вересня 2015 року, затверджено форму Податкову декларації екологічного податку.
Як відомо, відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України базовий (податковий) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу. Отож, за за ІV квартал 2015 року декларацію з екологічного податку слід подавати за новою формою.
Однак, згідно з п. 46.6 ст.46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, Податкова декларація екологічного податку за ІІІ квартал 2015 року подається за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 №26/18764, а за VI квартал 2015 року та наступні податкові періоди – за новою формою,затвердженою наказом №715.
Нагадаємо, що податкові декларації Податку за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, подаються платниками податку протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу до контролюючих органів (п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України).
Сектор комунікацій Луцької ОДПІ
Чи включають підприємці на загальній системі оподаткування акцизний податок до своїх витрат
З 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
Порядок обчислення акцизного податку регулюється розділом VI Податкового кодексу України. Слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до норм Податкового кодексу об'єктом оподаткування у підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу. Однак вказаний перелік не містить акцизного податку, включеного до вартості товару та сплаченого під час придбання. Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включити до витрат суму сплаченого акцизного податку, включеного до вартості товару, який нею придбавається з метою подальшої реалізації.
Також, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форму та Порядок ведення книги доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013р. N 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».
Порядком передбачено зазначення суми отриманих доходів без податку на додану вартість. Суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не виключаються із сум отриманого доходу.
Роз'яснення з цього питання викладено в листі ДФС України від 01.09.2015р. №8299/В/99-99-17-02-02-14.
Сектор комунікацій Луцької ОДПІ
При зміні назви платнику податків необхідно перереєструватися платником ПДВ
Зміна назви (імені) платника податків тягне за собою також перереєстрацію його платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податків (п.183.15 Податкового кодексу). Для цього подається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» (п.4.1,4.2 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. №1130) до відповідного контролюючого органу за місцезнаходження платника податків.
Процедура повідомлення ДФС про зміну назви (імені) щодо даних про платника податків вносяться на підставі інформації, отриманої від органів держреєстрації (п. 9.1 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588 ).
Для фізичних осіб-підприємців необхідно замінити довідку про присвоєння індивідуального податкового номера (ідентифікаційного номера), який при цьому лишається тим самим. Протягом одного місяця з дня зміни прізвища необхідно подати заяву за формою № 5ДР (розд. IX Положення, затвердженого Мінфіном від 10.12.13 р. № 779) до контролюючого органу за місцезнаходження.
Якщо юридична особа не включена до Єдиного державного реєстру (ЄДР), їй доведеться самостійно повідомити орган ДФС про зміни, що відбулися, протягом 10 календарних днів. Для цього потрібно подати до податкового органу форму № 1-ОПП з позначкою «Зміни» (п.9.2 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588).
Крім того, цим особам необхідно замінити довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП новою довідкою за цією ж формою (п.9.4 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588).
Сектор комунікацій Луцької ОДПІ
Змінилися терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД
Фахівці Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області нагадують,що з 04.09.2015 набрала чинності Постанова Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України». Згідно Постанови НБУ на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів і буде діяти до 04 грудня 2015 року включно.
Згідно з ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.
Зокрема, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова № 581) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
З урахуванням викладеного, починаючи з 04.09.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Сектор комунікацій Луцької ОДПІ