За наявності письмового звернення платника податків замість невиїзної документальної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка. Це стало можливим завдяки доповненням новим пунктом 79.5 ст.79 Податкового кодексу України. 

У зв’язку з цим  платник податків під час організації документальної невиїзної перевірки при отриманні повідомлення та копії наказу про її проведення має право надати до контролюючого органу обґрунтоване звернення щодо проведення документальної виїзної перевірки (наприклад, у зв’язку із значною кількістю первинних документів, які необхідно надати контролюючому органу для проведення перевірки).

Контролюючий орган розглядає питання щодо можливості виїзного характеру перевірки (із врахуванням стану платника податків, наявності або відсутності його за місцезнаходженням (місцем проживання), відсутності інших обставин, які унеможливлюють належне проведення виїзної документальної перевірки) та про результати розгляду письмово повідомляє платника податків.

У разі зміни виду документальної перевірки (з невиїзної на виїзну) необхідно забезпечити дотримання порядку організації та умов допуску до проведення виїзної документальної перевірки, встановлених статтями 77, 78 та 81 розділу Податкового кодексу України, зокрема, оформлення та надання (пред’явлення) платнику податків відповідних документів для проведення документальної виїзної перевірки.

Довідково: зміни внесені до ст.79 ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків» від 17.07.2015 № 655-VIII.

                                                                                                           Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

При нарахуванні земельного податку для сплати землекористувачами - фізичними особами  враховується нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації,- інформує Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

Важливо, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нарахування  землекористувачам - фізичним особам сум податку здійснюється  органами ДФС, які видають платникам до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Земельний податок землекористувачами - фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення,- наголошують при цьому фахівці Луцької ОДПІ.

Фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання. Якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 Податкового кодексу України.

Для запобігання росту штрафних санкцій та пені Луцька ОДПІ звертається  до землекористувачів - фізичних осіб сплатити земельний податок.

                                                                                                        Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

 

Незалежно від того на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка, а саме – на підставі права власності або у користуванні, оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.

Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.
         Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПКУ.Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

                                                                                                         Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

За вісім місяців 2015 року в акредитованому Центрі сертифікації ключів ДФС у Волинській області  ключі єдиного цифрового підпису отримали  2430 платників, які зареєстровані в Луцькій ОДПІ. Про це повідомив начальник відділу ІТ Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області Валерій Бродосюк.

Як зазначив Валерій Іванович, застосування електронного підпису місцевим бізнесом не обмежується лише поданням звітності до ДФС. Зокрема, такий ключ дозволяє укладати різні договори з іншими особами в електронній формі та вести особисте листування, що гарантує повну конфіденційність.

Посадовець також зазначив, що робота АЦСК має високий рівень надійності захисту інформації, адже забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом, у складі якого використовуються унікальні програмно-апаратні рішення, що дає змогу унеможливити підробку ключів та посилити захист інформації від сторонніх осіб.

Більш детальну інформацію для користувачів сервісу можна отримати на електронному ресурсі за адресою: www.acskidd.gov.ua.  

Довідково:  посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису  бажаючі можуть отримати, звернувшись у відділ реєстрації користувачів, який знаходиться  у центрі обслуговування платників Луцької ОДПІ за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4, кабінет 30. Довідки за телефоном: 778-494.

                                                            

Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

 

 

 

За вісім місяців цього року фахівцями Луцької ОДПІ ГУ ДФС Волині проведено 258 документальних перевірок платників податків,  що на 29  перевірок менше в порівнянні з 2014 роком. За результатами проведених перевірок донараховано 72,5 мільйона  гривень платежів, з цієї суми сплачено до бюджету понад 16 мільйонів гривень. За аналогічний період минулого року  було донараховано 44,2 мільйона гривень, сплачено до бюджету 15,9 мільйона гривень.

Цю аналітику озвучив  заступник начальника Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області Андрій Ткачук на зустрічі з представниками малого та середнього бізнесу, де обговорювались актуальні  питання роботи інспекції у 2015 році.

За словами посадовця, фахівці інспекції не перевіряють законослухняних підприємців, адже  в нашій країні  діє  мораторій  на проведення перевірок платників у 2015 та 2016 роках. Перевіряються лише ті суб’єкти господарювання, які мають ризики щодо несплати податків, або такі, які при неодноразовому нагадуванні про існуючі ризики не вживають заходів щодо їх усунення.

Разом з тим, фахівці Луцької ОДПІ ГУ ДФС  у Волинській області під час проведення заходу акцентували  увагу представників бізнесу на таких важливих моментах, як  накопичення,  формування та уточнення показників податкової звітності на підставі даних, які підтверджуються документами, поновлення первинних документів, які надаються до перевірки.

Важливо, що відповідно до п.п.44.1, 44.6 ст.44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування, або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При  цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами,- наголошують в Луцькій ОДПІ.

У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст.50 цього Кодексу.

У разі, якщо до закінчення перевірки у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, який проводить перевірку, документи  (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені  таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим, четвертим п.44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення.

У разі втрати, знищення або зіпсуття  документів,  платник податків має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом  із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах,  підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

                                                     Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

ДФС в