Протягом січня - квітня 2015 року луцькі платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевого бюджету 20,4 мільйона гривень єдиного податку. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 4,3 мільйона гривень.

Про це повідомила під час особистої зустрічі з платниками податків міста Луцька та Луцького району заступник начальника Луцької ОДПІ Тетяна Павлова.

Цьогоріч позитивну динаміку демонструють, як юридичні особи-  спрощенці, так і фізичні особи – підприємці. В порівнянні з січнем - квітнем 2014 року, перші сплатили до казни на 1,9 мільйона гривень більше, другі - на 2,4 мільйона гривень.

Юридичними особами-сільгоспвиробниками IV групи сплачено 713,8 тисяч  гривень. Посадовець звернула увагу присутніх на те, що четверта група спрощенців - це суб’єкти підприємництва аграрної галузі, які раніше сплачували фіксований сільськогосподарський податок. Такі аграрники перейшли на спрощену систему завдяки законодавчим змінам, які запрацювали з 1 січня 2015 року

«Щоб підтримати позитивну динаміку наповнення бюджету малим та середнім бізнесом, Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області докладає максимум зусиль задля того, аби процес сплати податків для наших  платників був максимально зручним, комфортним, та прозорим» – зауважила Тетяна Костянтинівна.

Довідково: з 1 січня 2015 року спрощена система дещо реформувалась. Оптимізовано групи платників єдиного податку з шести до чотирьох із збільшенням максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування. Фіксований сільгоспподаток трансформований в єдиний податок (4 група).  Водночас зменшено майже вдвічі процентні ставки єдиного податку для платників третьої групи - з 3 (5) відсотків  -  до 2 відсотків – у разі сплати ПДВ, з 5 (7) відсотків  - до 4 відсотків – без сплати ПДВ.  

Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

Фахівці відділу погашення заборгованостей Луцької ОДПІ повідомляють, що підставою для розстрочення податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкового боргу.

Якщо ж платник протягом 60 днів не погасив суму податкового боргу,  згідно з нормами Податкового кодексу, органи Державної податкової служби звертаються до суду щодо погашення (стягнення) податкового боргу платника податків за рахунок:  коштів платника, які знаходяться на рахунках у банках; готівкових коштів підприємства; реалізації майна, яке знаходиться в податковій заставі; дебіторів підприємства.

Податківці звертають увагу на те, що відбулися зміни в Кодексі адміністративного судочинства, які стосуються переліку подань податкових органів, що підлягають розгляду за процедурою особливого провадження. Так, пункт 9 розділу І Закону України від 01.12.2010 року 2756 - VI  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» доповнено ст. 183³, яка регулює особливості провадження у справах за зверненням органів Державної фіскальної служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень, зокрема,  стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, які обслуговують такого платника.

Наступним етапом погашення податкового боргу є звернення податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної фіскальної служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Орган державної фіскальної служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, а також здійснює продаж майна платника податків на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

Заборгованість по виплаті заробітної плати, як явище, все частіше стає знайомим пересічним українцям. Користуючись «відмовками» про не просте фінансове становище в якому зараз перебуває наша країна, деякі роботодавці навмисно не забезпечують своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати найманим працівникам, або ж виплачують її «в конвертах» тим самим позбавляючи своїх робітників соціальних гарантій та впевненості у фінансовому майбутньому.

Тому, фахівці Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області приділяють особливу увагу та вживають усі необхідні заходи для виявлення таких недобросовісних роботодавців. А саме, проводиться аналіз причини виникнення заборгованості, показники фінансово – господарської діяльності підприємств-боржників та визначаються шляхи погашення заборгованості.

Одним з пріоритетних напрямків роботи, який дає найбільш ефективний результат в забезпеченні погашення заборгованості по виплаті  заробітної плати, є вжиття спільних заходів податковими органами та  органами місцевої влади.   

Луцька ОДПІ  наголошує, що із заборгованістю по заробітній платі варто боротися, не допускаючи укорінення цього негативного явища у нашому суспільстві. Тому, якщо з тих, чи інших причин роботодавець не виплачує вам заробітну плату, повідомте про це податкові органи або працівників Луцької міської чи районної адміністрації. Не будьте осторонь своїх проблем!

Сектор комунікацій Луцької ОДПІ

Починаючи з 1 січня 2015 року, складання податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами та доповненнями .

Відповідно до Порядку № 957, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про ІЦО має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в графі «Продавець» податкової накладної зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначено статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Покупець» разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, зазначається найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є стороною договору від імені головного підприємства (покупця).

Порядковий номер податкової накладної складається з трьох частин, в третій частині якого зазначається цифровий номер філії чи структурного підрозділу при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку. У разі коли податкова накладна заповнюється самим платником податку, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюється.

Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні/розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Порядку № 957 усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

Згідно з Порядком № 1246 для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Щодо механізму відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, то такий механізм визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Для філій чи окремих структурних підрозділів відкриття електронних рахунків в Казначействі не передбачено.

Отже, якщо платник податку делегував своїй філії право складання податкових накладних, на таку філію поширюються загальні правила складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Казначействі відкривається виключно платнику податку - головному підприємству.

Сектор комунікацій Луцької ОДПІ