Відвідати офіційний сайт Луцької районної державної адміністрації
Ви є тут
Луцька ОДПІ:
Придбано основні засоби: право підприємця на податковий кредит
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Для юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців (далі – ФОП), які є платниками ПДВ, норми ПКУ не передбачають будь-яких відмінностей при визначенні сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню.
Підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:
- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
- витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:
- земельні ділянки;
- об’єкти житлової нерухомості;
- легкові та вантажні автомобілі.
Нагадаємо, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Враховуючи зазначене, ФОП, яка зареєстрована платником ПДВ, може включати до податкового кредиту суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням основних засобів, за умови взяття їх на облік в якості основних засобів відповідно до вимог ст.177 ПКУ, та якщо такі основні засоби підлягають амортизації.
При цьому відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за необоротними активами (для необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, в звільнених від оподаткування, неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Сектор організації роботи Луцької ОДПІ
Два робочі дні для реєстрації платника «спрощенцем»
Контролюючі органи здійснюють реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку за умови відсутності визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) підстав для відмови, з дати, визначеної відповідно до пп.298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
При відсутності визначених ст. 299 ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку, контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви про перехід на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
При відмові у реєстрації контролюючий орган зобов’язаний надати письмову вмотивовану відмову протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви, яка може бути оскаржена таким платником у встановленому порядку.
Більш детально про застосування спрощеної системи оподаткування йдеться у листі ДФС України від 13.11.2017 №30848/7/99-99-13-01-02-17 «Щодо окремих питань застосуванняСектор організації роботи Луцької ОДПІ
спрощеної системи оподаткування».
Письмовий запит для надання пояснень під час перевірки: право контролерів
Згідно з підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Також платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПКУ) та не пов’язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.
Крім того, під час проведення документальних перевірок згідно з підпунктом 11 пункту 3 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі – Порядок), передбачено, при необхідності, надання (надіслання) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) запитів щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Інформація про такі запити наводиться у загальних положеннях акту (довідки) документальної перевірки. Отримані пояснення додаються до акту (довідки) документальної перевірки (абзац 7 пункту 1 Розділу ІV Порядку).
Отже, під час перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної) посадові особи контролюючих органів для отримання пояснень мають право надавати письмові запити платникам податків.
Сектор організації роботи Луцької ОДПІ
У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у розрахунку за ф. № 1ДФ подається уточнюючий податковий розрахунок
У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у поданому розрахунку за формою № 1ДФ здійснюється коригування податкового розрахунку.
Тобто уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Коригування показників розділу I здійснюється наступним чином:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим, потрібно повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.
Коригування показників розділу IІ підрозділу «Військовий збір» здійснюється наступним чином:
- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення ****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Зазначений порядок визначений п. 4.1 - 4.4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Сектор організації роботи Луцької ОДПІ
Про сплату земельного податку юридичною особою у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою
Луцька ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області звертає увагу платників, що відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 4 Закону України від 01.07.2004 №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1 ст.287 ПКУ).
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.286.5 ст.286 ПКУ).
Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Сектор організації роботи Луцької ОДПІ