Щороку в третю неділю травня ми в жалобі схиляємо голови перед нашими співвітчизниками –жертвами політичних репресій. Намагаючись позбавити наш народ його душі, було загублено чи приречено на муки та голодну смерть у таборах, заслано в далекі безлюдні землі мільйони неугодних режиму людей – селян і робітників, учителів і священників, науковців і письменників. Всупереч нелюдським знущанням та величезним втратам, український народ зміг вистояти і здобути омріяну поколіннями незалежність. І сьогодні ми не маємо іншого вибору, ніж захистити свою державу, свою свободу, свій демократичний вибір. 

На жаль, у вітчизняній історії було багато трагічних сторінок. Але те пекельне полум’я загартувало українську націю. Ми згадуємо минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому. Драматичні події, які пережив український народ, доводять, що насильство і тоталітаризм ніколи не приносили добра. Майбутнє процвітання України можливо побудувати тільки на принципах демократії, верховенства права та рівності перед законом.

Вічна пам'ять померлим. Молимося за душі всіх, хто загинув у ті жахливі роки.

З повагою

Голова районної ради

Валентин Приходько